Топ-30 страв країн Балтії

Швилпікай (ṣvilpikai) – запіканка з вареної картоплі, змішаної з пшеничним борошном, яйцями і сіллю. Коли картопляне тісто готове, його нарізають ромбами і випікають у духовці до рум’яної коринки. Традиційно швилпікай подають разом зі сметанковою підливою, але можна вживати і з домашнім сиром з молоком, шкварками і смаженою цибулею.   

Колдуни (koldūnai) – невеликі вареники з тіста і м’ясною начинкою, які обсмажують або тушкують. Існують варіанти з шинкою, яйцями, грибами, сиром, рибою чи картоплею, але вони менш популярні.

Кров’яні млинці (asins pankūkas) – невеликі круглі млинці, під час приготуванні яких у тісто замість молока додають проціджену кров. Їх випікають на пательні у розтопленому смальці, подають до столу з брусничним варенням. Походження цієї страви тісно пов’язане з давніми віруваннями латишів, які вважали, що виливати кров – гріх.

Скіландіс (skilandis або kindzukas) – дуже груба суха ковбаса, яка виготовляється із високоякісної свинини, нарізаної невеликими шматочками, вперемішку із шматочками сала. Усю цю масу вкладають в натуральну оболонку – свинячий шлунок, куди також додають сіль, молотий перець, коріандр, часник та інші приправи. Підготовлений до приготування продукт перев’язують шпагатом і в’ялять протягом 10 днів. Після цього скіландіс можна або вживати з гарніром, або додатково піддати холодному копченню протягом 3 – 4 тижнів. Інколи шматки скіландіса додають під час варіння до борщу.

Холодний борщ або холодник (šaltibarščiai) – різновид літнього супу, який готують на хлібному квасі з додаванням різноманітних прянощів. Холодник може бути червоним (на буряковому відварі) чи блідим (на м’ясному бульйоні з огірками), його подають зі сметаною, зеленню, підсмаженим хлібом, вареною картоплею і яйцем.

Хлібний суп (leivasupp або duonienė) – солодка перша страва, яка умовно поділяється на кілька різновидів (фруктовий, пивний чи шоколадний хлібний суп). До замочених у гарячій воді сухарів додають цукор або мед. Згодом до підігрітої основи додають зварені в рідкому цукровому сиропі шматочки фруктів і підсолоджені цукровою пудрою вершки. Хлібний суп подають холодним.

Шопень або шюпінис (šiupinys) – м’ясне рагу чи різновид густого супу. Спочатку обсмажують свинину і цибулю, до яких додають крупу, квасолю і горох. Інгредієнти заливають бульйоном і довго тушкують, додаючи терту картоплю, шкварки і ковбасу. Подають шопень на стіл з грибною підливою, квашеними огірками, хлібом і яйцями. Прикрасою страви вважається свинячий хвіст, який має стирчати над поверхнею (якщо хвіст лежить, то гостей не надто поважають).    

Бігос (bigos) – квашена капуста зі шматками копченого м’яса, до якої під час тушкування додають різноманітні інгредієнти (це можуть бути червоне вино, мед, сливове варення, кислі яблука, гриби, чорнослив, цибуля, кмин, майоран чи пряний перець). Бігос подають гарячим з картопляними кльоцками, хлібом та чаркою горілки.

Мульгікапсад (mulgikapsad) – квашена капуста, довго тушкована з беконом і попередньо замоченим ячменем та приправлена  сіллю і перцем. Страву подають із вареною картоплею та смаженою цибулею.

Путра або скабпутра (putra) – кисла каша з овочів і крупи, до якої додають м’ясо, рибу, зелень, бульйон і молочні продукти (кисле молоко, сметану, вершки або сир). Існує декілька рецептів класичної путри, наприклад, вецс-путра з перлової крупи з рибою, каба-путра з ячної крупою, картопляна путра чи горохова путра з салом.

Росол’є (rosolje) – класичний холодний салат, до складу якого входять відварені буряки, картопля і яйця, терті морква і яблуко, а також солені огірки, цибуля і шматочки оселедця. Переважно росол’є заправляють сметаною з гірчицею, яблучним оцтом або соком хрона. 

Зрази (zrazai, riestiniai або mušti suktinukai) – м’ясні котлети з різноманітною начинкою (цибуля, капуста, морква, картопля, бруква, гриби, яйця). Найчастіше для приготування зраз використовують відбиту молотком телятину. М’ясні рулети з начинкою перев’язують ниткою, обвалюють в борошні і обсмажують на розтопленому смальці. Потім зрази перекладають в каструлю, засипають тушкованою морквою, додають небагато смальцю, заливають бульйоном та тушкують протягом півтори години. Під кінець приготування до зраз додають сметану та молоті сухарі.

Цибулеві клопси (sīpolu sitenis) – смажені у вершковому маслі шматки відбитого м’яса, политі цибулевим соусом. Зазвичай подаються з картоплею або рисом.

Рольмопс (rolmops) – мариноване філе оселедця, скручене в рулетики і закріплене дерев’яною шпажкою. Всередину рулетика кладуть корнішон або цибулю. Назву цієї страви було придумано у XIX столітті, завдяки моді на мопсів (страва віддалено нагадує собачу мордочку). Вважається, що рольмопси допомагають зранку з похмілля.

Царнікавська мінога (carnikavas nēģi) – смажена на розпеченому вугіллі річкова мінога у селянському стилі. У латвійському селі Царнікава щороку в серпні проводиться колоритний фестиваль міноги (Nēģu svētki).

Граавілохі (graavilõhe) – закуска з ніжного сирого лосося, приправленого сіллю, цукром, білим меленим перцем і кропом. Шматочки риби подають з соусом, гірчицею, тертим хроном, хлібом і картоплею.

Бутербродний торт (võileivatort) – холодна закуска, яку роблять з цілої хлібини. Начинка бутербродного торту послідовно перешаровується кількома скибками хліба. У начинку можуть входити риба, ковбаса, шинка, куряче філе, паштет, варений язик, майонез, гірчиця, плавлений сир, вершкове масло, яйця, мариновані овочі і гриби.  

Яєчне масло (munavõi) – популярна намазка, яку готують з  вершкового масла і зварених яєць. Отриманою пастою намазують житній хліб або гарячі пиріжки.

Янів сир (Jāņu siers) – традиційний кисломолочний сир з додаванням кмину, розтопленого вершкового масла, яєць, сметани і солі. Янів сир дозріває протягом кількох днів у прохолодному місці.    

Кучюкай (kūčiukai) – маленьке різдвяне солодке і хрустке печиво, яке готують з квасного тіста з маком. У кафе кучюкай подають з журавлиним кисілем.

Піпаркукас (piparkūkas або piparkook) – різдвяне пікантне печиво, в тісто якого додають перець, імбир, кардамон, гвоздику, корицю, сметану, мед, горіхи та цедру. З тіста вирізають різноманітні фігурки, які потім випікають та прикрашають кольоровою глазур’ю.

Скландраусіс (sklandrausis) – випічка, що готується з житнього тіста, замішаного на свинячому жирі, воді і кисляку. Перед випіканням у духовці в кошики з тіста додається начинка з відварної картоплі, моркви, яєць і сира, политих сметаною. Готовий скландраусіс посипають цукром і подають до столу охолодженим. Вживають з маслом, медом і молоком.

Шакотіс (šakotis) – торт незвичайної форми з яєчного тіста, спечений на відкритому вогні. У перекладі з литовської мови — «гіллясте дерево». Під час приготування дерев’яний рожен поливають тістом, обертаючи над вогнем. Стікаючи, тісто приймає форму численних «гілочок».

Семла (semla, vēja kūkas або vastlakukkel) – солодкий пампух з пшеничного борошна, приправлений кардамоном і посипаний цукровою пудрою. Готову булочку розрізають і наповнюють мигдалевою пастою і збитими вершками, деколи у якості начинки використовують полуничне або малинове варення, джем чи шоколад. У кафе семлу вживають переважно з кавою, какао або чаєм, але деколи її досі подають більш традиційно – в мисці гарячого молока.

Яблучний сир (obuolių sūris) – яблучне пюре, смажене з цукром або медом. Під час приготування до страви додають буряковий сік для кольору, а також мигдаль, мускатний горіх, апельсинову цедру, корицю, кардамон, гвоздику чи запашний перець. Готовий твердий продукт нарізають кубиками або скибочками і подають з чаєм, кавою чи вином.   

Буберт (bubert) – поживна солодка заварна каша, яку готують з манної крупи, вершків, яєць, цукру та фруктового чи ягідного соку (за смаком до страви також додають сік лимону, порічок чи журавлини).

Кама (kama) – ранковий солодкий десерт, який роблять з товченого борошна, до якого додають йогурт, кисле молоко, цукор, лісові ягоди, мед або фрукти. Борошно для кама може бути з жита, вівса, гороху, пшениці і ячменю.

Серед сортів литовського пива ми вам радимо скуштувати Gubernija (пивоварня була заснована у місті Шяуляй 1665 року), Švyturys (пивоварня була заснована у місті Клайпеда 1784 року) та Kalnapilis (пивоварня була заснована у місті Паневежис 1902 року). До пива кращою закускою буде смажений чорний хліб (kepta duona) з часником.

Також варті уваги пряний лікер Vana Tallinn та лікер з журавлини Bobelinė. Взимку мешканці країн Балтії вживають глег (glögi) – гарячий напій з червоного вина з додаванням цукру, родзинок і прянощів (кориця, кардамон, гвоздика, імбир чи апельсинові скориночки). До глега подають пряне печиво піпаркукас і сир із зеленою цвіллю. А ще у країнах Балтії дуже популярний квас (gira, kvass або dzersis).

З питань відпочинку в країнах Балтії звертайтесь до наших менеджерів за телефонами 050 324 44 27 / ‎‎098 182 16 55.