Саме 19 липня 1900 року в рамках проведення Всесвітньої виставки почало працювати Паризьке метро. Сьогодні це не просто вид громадського транспорту, а окрема туристична локація.
Вхід в паризьке метро можна дізнатися по жовтим буквах “М” або по зелених поручнів і арках з написом “Metropolitain”.
У Парижі 16 ліній метро. Лінії позначаються назвами кінцевих станцій, тому при поїздках в метро треба знати назву кінцевої станції потрібної вам лінії. За одним квитком можна робити скільки завгодно пересадок ( “correspondance”). На станції пересадки над коридором висить помаранчевий знак з назвою кінцевої станції тієї лінії, на яку ви переходите. Блакитний знак “sortie” вказує на вихід.
Метро працює з 5.30 ранку до першої години ночі. Деякі лінії можуть бути небезпечними вночі, особливо лінії 2 і 13.
Метро в декількох точках пов’язано з системою поїздів RER (Reseau Express Regional), які йдуть від центру міста в передмістя. У центрі Парижа вони роблять мало зупинок, що дозволяє заощадити час при поїздці з одного передмістя в інший. Перегони між станціями метро зазвичай дуже маленькі, так що, по-перше, поїзд майже не встигає розігнатися, а по-друге, на невеликій ділянці виявляється багато зупинок. Центральний пересадочний вузол, де сходяться лінії RER A, B і D – Шатле-Ле Аль.
Квитки на метро підходять і для автобусів і поїздів RER в межах Парижа. Існують також квитки на тиждень ( “coupon jaune”) і на місяць ( “carte orange”). Вони продаються відповідно до транспортних зонами Парижа. Зона 1 і 2 покривають весь Париж. Квитки Mobilis або Paris Visite дають право на один, 3 або 5 днів необмежених поїздок на метро, автобусі і поїздах RER. На відміну від звичайного квитка на тиждень (coupon jaune), який діє з понеділка по неділю, вони починають діяти з будь-якого дня тижня. Крім того, Mobilis і Paris Visite дають право на знижки при відвідуванні деяких музеїв.